• Антін Мухарський

Про москвороті щелепи. "Як перейти на українську". Текст Єлизавети Бєльської


Ночували нещодавно в готелі в центрі Києва. Зайшли повечеряти. Усміхнений офіціант азійської зовнішності звертається до нас українською, дає меню і так само українською впевнено пояснює лексичне значення закрученого слова, котре означало подушку з овочів, на якій лежить запечений лосось.

Я здивована запитую:

- Ви ж не українець, правда?

- Ні, я в'єтнамець.

- І обоє батьків в'єтнамці? - не можу заспокоїтися.

- Саме так. Але я виріс Україні.

- То ви в школі вивчили українську?

- Ні, у школі української не було. Вже в інституті.

- Я вражена, неодмінно напишу про вас у фейсбуці. Бо безліч російськомовних, котрі народилися в Україні, розповідають, що у них якась інакша щелепа. А у вас, бачу, що все гаразд, хоч в'єтнамська мова надто сильно відрізняється від нашої.

- А як же я можу жити в Україні, працювати тут, і не говорити українською? Я дуже стараюся.

"Москворота щелепа" - це лише міф, виправдання страху помилок чи негативного ставлення навколишніх, непевності, недостатньої мотивації на шляху до української.

У тих, хто прийняв рішення опанувати українську, це неодмінно вийде.

1648 перегляд1 коментар