©2019 Український культурний фронт

Антін Мухарський

Мандрівний український митець

Антін Мухарський — український письменник, актор, телеведучий, арт-куратор. Засновник мистецької платформи Український культурний фронт.

Народився в місті Києві 14 листопада 1968 року.

Закінчив Київський театральний інститут ім. Карпенка-Карого (1992 р.) за фахом актор театру та кіно.

Театр, кіно, телебачення

Тринадцять років працював актором у Національному театрі російської драми ім. Лесі Українки (1992-2005 рр.). Зіграв близько 20 головних ролей. Двічі лауреат премії «Київська пектораль» (1994 та 2000 рр.)

З 1985 року знімався в кіно та численних  телесеріалах, серед яких: «Останній дзвінок» (1985 р.), «Острів Любові» (1995 р.), «День народження буржуя» (1998 р.), «Мийники автомобілів» (1999 р.), «Королева бензоколонки-2» (2004 р.), «Ґудзик» (2006 р.).

Знявся в культовій рекламі прального порошку «Тайд»  - «Ви ще не в білому?  ‑ Тоді ми йдемо до вас!» (2003-2008 рр.).

Був режисером, автором та ведучим телевізійних програм «НЛО» (1999-2000 рр.), «Музичний кіоск» (2001 р.), «Бадьорого ранку» (2002-2003 рр.), «Шалений світ» (2004 р.), «Квадратний метр» (2006-2008 рр.) — всі телеканал «Інтер». Є автором, продюсером та ведучим культового проекту Кабаре-шоу «Зелена лампа» та новорічної програми «Зелений вогник» на каналі ТВІ (2013 р.).

Мистецька та кураторська діяльність

У 2008 році заснував галерею незалежного мистецтва ANTIN’S COLLECTIONS, що стала відома масштабними проектами «Жлоб-Арт», «Сільський гламур» (колекція українського кітчевого живопису 30-60-х років ХХ століття), Велика українська мультиплікація «Все, що залишилося».

Антін Мухарський є засновником анархічного радикально-мистецького творчого угруповання Союз Вольних Художників «Воля або смерть» (роки існування: 2009-2014), до якого входили Іван Семесюк, Сергій Коляда, Андрій Єрмоленко, Олекса Манн, Ніна Мурашкіна, Сергій Хохол та інші. Каталог СВХ «Воля або смерть» було видано у 2011 році.

СВХ провів понад тридцять виставок, серед яких участь у фестивалях сучасного мистецтва Art Kyiv CONTEMPORARY, «Гогольфест», «Махнофест», проекти «Передчуття громадянської війни» (2010), «Анархокоти проти трансформерів» (2010), «Кінець епохи мультикультуралізму» (2011), «Традиції. Ребрендінг» (2011)  тощо.

Апофеозом творчої діяльності Союзу став проект «Жлоб. Жлобство. Жлобізм», котрий тривав упродовж всієї діяльності СВХ і закінчився грандіозною виставкою в Мистецькому Арсеналі у листопаді 2013 року, котра співпала з початком Революції. Можна сказати, що проект «Жлобство» став знаковим для своєї епохи, спричинивши широкий суспільний та мистецький резонанс. По факту здійснення проекту видано Великий альманах «ЖЛОБОЛОГІЯ». Митці СВХ взяли активну участь в українській національно-визвольній революції 2013-2014 рр. Саме про це Антін знято документальний фільм «Майдан. Мистецтво спротиву». Автором та куратором усіх проектів Союзу вольних художників виступив Антін Мухарський.

У 2014 році заснував Мистецьку платформу «Український культурний фронт» (далі УКФ), стартом якої став масштабний культурологічний проект «Майдан. (Р)Еволюція духу» (Альманах, виставка 50-ти найкращих фото Майдану, каталог фотографій, документальний фільм тощо).

У 2014-2015 роках УКФ проводив конкурс «Український патріотичний плакат» (видано два каталоги).

Літературний доробок

Антін Мухарський — сучасний український письменник.

Літературну діяльність розпочав у 1994 році. Автобіографічна повість «Доба» отримала гран-прі міжнародного конкурсу «Гранослов» Спілки письменників України та була опублікована окремою книгою. Згодом за мотивами цієї повісті було створено автобіографічний роман «Доба. Сповідь молодого бандерівця», виданий мистецькою агенцією «Наш формат» у 2012 році.

У 2002 році виходить роман «Попса для еліти» (видавництво «Клуб сімейного дозвілля»)

У 2013 році окремою книжкою надруковано радикальну повість «Смерть малороса» (видавництво «Остання барикада»). Також, у 2013-му виходить збірка повістей «Після злучення тварина сумна», куди увійшли вищезгадана повість «Смерть малороса», а також ранні кримінально-містичні повісті «Донецький Х…» (1998) та «Трахнути відьму» (1999).

У 2013 році вийшов друком Великий мистецько-культурологічний Альманах «Жлобологія», куди увійшли 33 есе видатних українських культурологів, філософів, мистецтвознавців, письменників та митців. Видання ілюстроване роботами художників, членів Союзу Вольних Художників «Воля або смерть». Автор та куратор проекту — Антін Мухарський. Видавництво «Наш формат».

У 2014 році видано Великий мистецько-культурологічний Альманах «Майдан.(Р)Еволюція духу», куди увійшли понад 40 інтерв’ю з учасниками та очевидцями подій, філософами, мистецтвознавцями, письменниками, митцями, а також революційна поезія. Видання ілюстроване понад 200-ма фотографіями, зробленими під час революційних подій зими 2013-2014 рр. Автор та куратор проекту — Антін Мухарський. Видавництво «Наш формат».

У 2015 році вийшов друком автобіографічний роман «РОЗРИВ. Як я став «націонал-фашистом». Видавництво «Фоліо».

Згодом, у 2015 році опублікована дитяча казка «Легенда про квітозавра», ілюстрована малюнками Клауса Іванова. Видавництво «Фоліо».

В тому ж році у видавництві «Фоліо» виходить збірка радикальних оповідань у жанрі чорного гумору «Сказкі руssкаго міра», а у 2016 р. – ілюстрований альманах «Сказкі руssкаго міра» (ілюстрації Івана Семесюка, видавництво «Люта справа»).

Також у 2016 році  виходить книга повістей та оповідань, написаних на початку 2000-х років. "Антисоветские повести и рассказы" (видавництво «Стеллар»), куди увійшли повісті «Дніпровські щелепи», «Старий і Баренцеве море», та «Орден смерті».

2017 р. – Антін Мухарський виступає автором та куратором Великого літературно-мистецького альманаху «Національна ідея модерної України» (видавництво Український культурний фронт). До цієї книги увійшли тридцять інтерв’ю з видатними українцями на теми розвитку та майбутнього нашої держави. Видання ілюстроване найкращими роботами з конкурсів «Український патріотичний плакат», що проводилися у 2014-2015 роках (видавництво Український культурний фронт).

Того ж року друкується перевидання кримінально-містичних повістей «Донецький Х…»

2018 р. – Виходить друком автобіографічний роман  «I AM NOT RUSSIA» (видавництво Український культурний фронт).

Музичний доробок

2008 р. — автор та продюсер музичного проекту «Сільський гламур» (CD-альбом «Сільський гламур»).

З 2012 р. — автор та продюсер патріотичного проекту «Лагідна та сувора українізація». Виступає у образі Професора антропології Ореста Лютого (альбоми «Лагідна українізація» (2012) та «Сувора українізація» (2014). За цей проект оголошений у розшук російською Генпрокуратурою.

2014 р. — автор та продюсер проекту кабаре «Мама-Анархія».

2016 р. – вийшли альбоми «Росіян в Донбасє нєт» та «Злыє підносы».

2018 -  альбом романтичних пісень та еротичних балад у стилі батярського шик-кабаре «Рожеві вуса».

2019 - альбом "Гібридні війни".

Документальне кіно

2014 р. — автор та продюсер документального фільму «Майдан. Мистецтво спротиву».

Приватне життя

Одружений з мистецтвознавцем Єлизаветою Бєльською. Має 5-х дітей від двох попередніх шлюбів: Софію (1991 р.н.), Іванну (2006 р.н.), Андрія (2006 р.н.), Орисю (2010 р.н.) та Івана (2012 р.н.).

Еміграція

Від лютого 2018-го року через конфлікт з Міністерством юстиції, та особисто міністром юстиції Павлом Петренком, що долучився до брехливої кампанії з дискредитації митця у ЗМІ, Антін Мухарський  відбув у вимушену еміграцію. 

"Я ніколи  не значився, не значуся і не буду значитися у жодних списках так званих "боржників", бо регулярно здійснюю всі виплати на користь моїх дітей, про що свідчать усі фінансові звіти з банківського рахунку моєї  колишньої дружини, яка за останні чотири з половиною  роки отримала від мене суму близьку до 2 000 000 (двох мільйонів гривень), але продовжує вперто торочити, що я "не виплачую дітям ані копійки". Я довго зносив ці брудні  наклепи, що голосно ширили проросійські ЗМІ з метою дискредитації моєї творчої та професійної діяльності. Але коли до них долучилися найвищі посадовці держави, то вдався до серії публічних перформенсів, аби привернути публічну увагу до правового беззаконня у нашій державі. Я також неодноразово звертався і до пана Петренка, і до представника президента у ВР Ірини Луценко припинити публічні наклепи на мою адресу у ЗМІ, звертався до них у особистих та публічних зверненнях, але жодної відповіді не отримав.

Тому мені тільки й лишається називати речі своїми іменами: «Павло Петренко та Ірина Луценко - ниці покидьки і брехуни, що прикриваючись високими посадами  можуть безкарно нищити долю та нівечити життя митця та батька п’ятьох дітей. Але митці в довготривалій перспективі завжди перемагають владних сук та підарасів, які швидко потопають у річці забуття, як тільки термін їхньої каденції закінчується. Сподіваюся так станеться і цього разу".  (З інтерв’ю інтеренет-порталу "Обозрєватєль").